Аналітичний департамент та наші автоматизовані системи опрацьовують тисячі спостережень. З міркувань операційної безпеки, переважна більшість звітів поширюється лише для Сил оборони України. У публічний доступ потрапляють лише поодинокі, ретельно відібрані фрагменти, очищені від глибинної аналітики та ключових висновків.
Тактична медицина: Аналіз ризиків самовільного послаблення кровоспинних турнікетів військовослужбовцями на етапі евакуації
Спостерігається системне порушення протоколів TCCC, що полягає у самовільному послабленні кровоспинних турнікетів пораненими військовослужбовцями. Ця практика призводить до критичної крововтрати та порушень гемодинаміки, створюючи пряму загрозу життю особового складу.
Операційний виклик
Відповідно до Доктрини Медичних сил ЗСУ та стандарту TCCC, безпечний час накладання турнікета становить до двох годин. Проте в умовах високої інтенсивності бойових дій та ускладненої логістики час евакуації часто перевищує цей норматив. Через сильний больовий синдром та страх втрати кінцівки військовослужбовці без відповідної медичної кваліфікації вдаються до періодичного (кожні 30 хвилин) послаблення турнікетів, що суперечить затвердженим алгоритмам надання допомоги.
Хід аналізу
Аналіз оперативних даних свідчить, що практика періодичного послаблення турнікета не має медичного обґрунтування та є хибною. Згідно з уніфікованим клінічним протоколом екстреної медичної допомоги, рішення щодо конверсії або послаблення турнікета має приймати виключно кваліфікований медичний персонал. Основною причиною порушень є дефіцит фахових медиків на передових позиціях та недостатній рівень розуміння військовослужбовцями фізіологічних наслідків передчасного зняття тиску порівняно з ризиками тривалого накладання.
Висновки та Рекомендації
Необхідно змістити фокус підготовки особового складу зі страху втрати кінцівки на пріоритет збереження життя. Рекомендується інтенсифікувати роз'яснювальну роботу щодо правил втручання в роботу турнікетів. Стратегічним рішенням є розширення повноважень щодо конверсії турнікетів для військовослужбовців із кваліфікацією «боєць-рятувальник» (CLS) та відповідна адаптація навчальних програм із тактичної медицини з поглибленим вивченням анатомії та фізіології.